РІВНОВАГА, ГИ,
Рівновага, ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. К. ЦН. 287. Він держить вітри у рівновазі. К. Іов. 60.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 19.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
РІВНОВАГИЙ, А, Е. →← РІВНО